Критерії оцінювання
І. Особливості організації контролю в початковій школі
Законом України «Про загальну середню освіту» передбачено здійснювати контроль за відповідністю освітнього рівня молодших школярів вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти. Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з іноземної мови здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.08.2008 №755 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи», наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.08.2011 №996 «Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану» (додатки №№1-12) та згідно з інструктивно-методичними рекомендаціями з викладання іноземної мови Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (лист МОНмолодьспорту України від 01.06.2012 №1/9-426, додаток №1). Заповнення журналів проводиться відповідно до листа МОН України від 11.09.07 №1/9-532 «Вимоги щодо ведення класного журналу в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Інструктивно-методичний лист».
Контроль є невід’ємною складовою системи навчання іноземних мов. На відміну від власне навчання іноземної мови, метою якого є формування та розвиток іншомовної комунікативної компетенції (мовленнєвої, мовної, соціокультурної, навчально-пізнавальної), завданням контролю передусім є визначення та оцінювання рівня сформованості згаданих вище мовленнєвих навичок та вмінь. Правильно організований контроль значно впливає на ефективність усього процесу навчання. Для забезпечення ефективності оцінювання навчальних досягнень молодших школярів необхідно враховувати основні завдання початкової школи, вікові та психологічні особливості молодших школярів, принцип гуманізації навчально-виховного процесу. Оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи ґрунтується на позитивному принципі, що, насамперед, передбачає врахування рівня навчальних досягнень учня, а не ступеня його невдач.
Завданням учителя іноземної мови в організації контролю молодших школярів є:
- навчити учня розуміти, що оцінюються його конкретні дії, а не він сам;
- навчити дитину сприймати оцінку як показник рівня знань і вмінь;
- закласти основи для формування в учня вмінь об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності.
У методиці викладання іноземних мов до контролю висуваються такі вимоги:
1. Контроль має бути спрямованим на певні мовленнєві навички та вміння, рівень досягнення яких визначається й оцінюється.
2. Під час контролю має бути охоплений весь той мовний і мовленнєвий матеріал, засвоєння якого перевіряється.
3. Контроль має бути максимально об’єктивним.
4. Контроль набуває ефективності й виправдовує себе лише за умови його регулярного проведення в процесі навчання іноземної мови. Систематичність контролю реалізується в таких його видах, як проміжний (у ході вивчення конкретної теми для визначення рівня сформованості окремої навички або вміння, якості засвоєння певної порції навчального матеріалу), рубіжний (після закінчення роботи над темою, циклом), підсумковий контроль (після завершення певного етапу навчання іноземної мови).
Діяльність учителя (або особи, яка проводить контроль) передбачає чіткий інструктаж щодо правил та умов виконання контрольних завдань, здійснення спостереження за ходом виконання учнями контрольних завдань, визначення й оцінювання результатів іншомовної мовленнєвої діяльності учнів.
Діяльність учня під час виконання контрольних завдань характеризується самостійністю, відсутністю допомоги з боку вчителя, обмеженістю в часі і, через систему контрольних завдань, цілеспрямованістю і керованістю.
Перший рік навчання слід розглядати як спеціальний пропедевтичний курс, протягом якого в учнів формуються первинні навички та вміння з усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання та письма. Головна мета першого року – підготувати учнів до засвоєння основного курсу.
Навчальна діяльність учнів 1-го класу оцінюється вербально (словесно).
Вербальне оцінювання учнів 1-го класу здійснюється за допомогою таких форм і прийомів:
Ø розгорнутих оцінних суджень, коли вчитель аналізує хід роботи, її результати, коментує спосіб виконання, наголошує на головному, стимулює учнів до наслідування кращих зразків відповіді, демонструє раціональні способи роботи, розкриває можливості вдосконалення діяльності тощо;
Ø різноманітних прийомів схвалення, погодження, підбадьорювання, виражених вербально і за допомогою міміки, жестів, модуляції, голосу;
Ø перспективних оцінок, коли вчитель роз’яснює, за яких умов учень може в майбутньому одержати найвище схвалення.
Зразки найбільш уживаних вербальних засобів:
Англійська мова
Good for you! – Молодець!
That’s the boy (girl)! – Оце так учень (учениця)!
Excellent! – Відмінно!
Great! – Добре!
Well done! – Добре!
(Very) good! – Дуже добре!
No, that’s not right. (Name), you try! – Ні, неправильно. (Ім’я), спробуй ти!
Guess , what’s missing? – Здогадайтесь, чого бракує?
That’s better! – Уже краще!
That’s nearly right, try again! – Майже правильно, спробуй ще раз!
Mind your grammar! – Зверни увагу на граматику.
Німецька моваGut! – Добре! Sehr gut! – Дуже добре! Prima – Чудово! Ausgezeichnet! – Відмінно!
|
Французька моваBravo! – Молодець! Super! – Супер! Impeccable! – Відмінно! Très bien! – Дуже добре! Bien! – Добре! |
Оцінювання навчальних досягнень учнів 2-го – 4-го класів має різнорівневий характер і передбачає оцінку в балах. Якість знань з іноземної мови учнів 2-х – 4-х класів оцінюються за 12-бальною шкалою оцінювання з урахуванням вимог та критеріїв, які регламентуються нормативними документами, що згадані вище. У І семестрі другого року навчання важливо надати перевагу балам достатнього і високого рівнів, ураховуючи індивідуальні особливості учнів та різні можливості досягнення ними певного рівня знань.
У кінці кожного навчального семестру перевіряється рівень сформованості в учнів навичок і вмінь з чотирьох видів мовленнєвої діяльності за завданнями, до складу яких входять конкретні об’єкти контролю за програмовим матеріалом з аудіювання, говоріння, читання, письма. За підсумками виконання таких завдань виставляється чотири оцінки, які заносяться в журнал.
За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу.
ІІ. Види оцінювання навчальних досягнень
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, контроль 4-х видів мовленнєвої діяльності, семестрове, річне.
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).
Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом Тематичний бал без дати. При оформленні правої сторінки журналу в графі Зміст уроку запис не фіксується.
Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання. Якщо учень був відсутній на уроках протягом вивчення теми, не виконав вимог навчальної програми, у колонку з написом Тематичний бал виставляється н/а (не атестований(а). Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
У кінці кожного навчального семестру проводиться контроль рівнів сформованості в учнів навичок і вмінь з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма відповідно до конкретних об’єктів контролю за програмовим матеріалом (мовним та мовленнєвим) та виставляються чотири оцінки, які заносяться у чотири графи на лівій сторінці журналу під відповідними датами.
Контроль не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування.
Семестрова оцінка виставляється до класного журналу без дати в колонку з написом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності. Тут мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Якщо учень був відсутній на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню, відтак колонка Скоригована є обов’язковою. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.
Річна оцінка виставляється в колонку з написом Річна без зазначення дати, не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.
У випадку неатестації учня за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а). Річна оцінка коригуванню не підлягає.
ІІІ. Прийоми контролю
Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили. Серед поточних оцінок можуть бути оцінки за рівень сформованості мовних навичок (фонетичних, лексичних, граматичних, орфографічних) та мовленнєвих умінь з аудіювання, говоріння, читання, письма. З цією метою рекомендується проводити фонетичні, орфографічні диктанти, виконувати тестові завдання з граматики, лексики, читання; проводити самостійні роботи з писемного мовлення; здійснювати усне опитування з говоріння (монологічне, діалогічне мовлення).
Тематичне оцінювання. Під час виставлення тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню впродовж вивчення теми. Проведення окремої тематичної атестації не передбачається. Проте перед виставленням тематичної оцінки доцільно провести самостійну роботу з метою визначення відхилень у мовленнєвій діяльності школярів, щоб з’ясувати, як клас устигає в цілому.
Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховуються.
Оцінювання вмінь з чотирьох видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письма) проводиться відповідно до визначених об’єктів контролю, програмових вимог для кожного класу й типу навчального закладу, критеріїв вимірювання. Об’єктами контролю є:
- з аудіювання та читання – обсяг тексту, тематика, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність текстів;
- з говоріння враховуються обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність;
- з писемного мовлення – обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість і рівень граматичної компетентності.
Усі види контрольних робіт перевіряються в усіх учнів до наступного уроку, а при значній кількості (20) – через один урок. У роботах, які перевіряються, учитель робить помітки і виправляє допущені помилки червоною пастою (чорнилом).
Семестровий бал ставиться в кінці кожного семестру (півріччя). Семестрова оцінка узагальнено відображає підготовку учнів протягом півріччя і виставляється на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.
ІV. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
1. АУДІЮВАННЯ
Перевіряється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування.
Тексти подаються одноразово у звукозапису чи з голосу вчителя, а завдання до них – у друкованому вигляді. Тексти будуються на мовному матеріалі 1 х - 4х класів.
Розвитку навичок аудіювання в учня досягають шляхом максимального використання вчителем іноземної мови на уроці. Чим більше вчитель говоритиме англійською, німецькою, французькою мовами, тим кращими будуть досягнення учнів з аудіювання. Діти молодшого шкільного віку ще не можуть розуміти тексти, що чують, але в учнів мають бути сформовані вміння реагувати на мовлення вчителя відповідно до обставин. Отже, у І півріччі 1-го класу необхідно навчити дітей слухати, розуміти й реагувати відповідно до ситуації на фрази вчителя, команди, вітання та ін. З ІІ-го півріччя учні поступово привчаються розуміти короткі повідомлення.
Перевірка вмінь та навичок аудіювання здійснюється після/або протягом кожної виучуваної теми (поточний контроль) та один раз на семестр (підсумковий контроль). Оцінки заносяться до журналу. На перевірку рівня сформованості вмінь та навичок аудіювання відводиться до 10-15 хвилин уроку.
Форми контролю аудіювання можуть бути різні:
· екстралінгвістичні дії учнів (підняття руки, сигнальних карток, малюнків);
· підбір малюнків згідно зі змістом;
· усне та письмове викладання змісту рідною або іноземною мовами;
· письмові відповіді на запитання (орієнтовно: у 1-2 класах – 2-3 запитання; у 3-4 класах – 4-6 запитань);
· упорядкування малюнків, предметів за логікою змісту;
· текстові завдання, найбільш широковживаними з яких є тести на виправлення неправильних тверджень, тести з вибірковими відповідями (до кожного із запитань додаються 2-3 варіанти відповідей у 1-2 класах та 3-4 варіанти для учнів 3-4 класів, учні обирають правильний варіант) та тести з конструйованими відповідями (учні самостійно формулюють і записують відповідь).